Дуже важливим моментом, що забезпечує успіх класифікації професій, є правильний добір ознак, за якими вони порівнюються. Потрібно, щоб ці ознаки були об'єктивні, легко визначалися і в той самий час мали силу диференціювати, виражали вимоги, які професії ставлять до людини.
Загальноприйняті деякі традиційні класифікації професій. До них відноситься розподіл професій на професії фізичної і розумової праці.
Під першими розуміють професії, що вимагають фізичної сили і різноманітних психомоторних якостей;
до других відносять професії, що не вимагають цих якостей, а насамперед ставлять вимоги до розумової діяльності. Розподіл професій на фізичні і розумові дуже загальний, не відображає істотних відмінностей між професіями або навпаки, їх подібності.
Існує класифікація професій за галузевою ознакою: 1) промислові; 2) сільськогосподарські; 3) транспортні; 4) торговельні; 5) адміністративноуправлінські; 6) канцелярські; 7) медичні; 8) педагогічні; 9) юридичні; 10) військові; 11) наукові; 12) мистецькі; 13) спортивні та інші. Але за цієї класифікації ряд професій не завжди можна віднести до одного з вказаних типів. Крім того, з одного боку, в межах кожного з вказаних типів є мало подібних між собою професій, а з іншого, деякі професії з різних груп мають подібні психологічні характеристики (лікар, педагог). Нарешті, професії наукових працівни ків можуть бути представлені і в медицині, і в педагогіці, і в сільському господарстві. Така класифікація зручна для керівників підприємств, навчальних закладів і малопридатна для профорієнтації. Адже одна галузь об'єднує спеціалістів різних професій. Так, у легкій промисловості працюють модельєриконструктори, слюсарі, швачкимотористки, бухгалтери, економісти тощо. Всі вони різняться за психологічною характеристикою праці. Відсутня можливість порівняти особистісні якості (інтереси, нахили, здібності) людини з вимогами галузі промисловості в цілому. Тому для профорієнтації, мабуть, найкраще користуватися класифікацією, побудованою за ознаками, які йдуть безпосередньо від людини як учасника процесу праці.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій, яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Предмет праці — це об'єкт, на який спрямована людська діяльність. Це може бути інша людина, жива і нежива природа, технічні об'єкти, символи, знаки, художній образ.
Згідно з класифікацією професії залежно від предмета праці поділяються на п'ять типів (див. табл.2). До типу професій "людина — людина" відносяться професії, де предметом праці є люди. Тип " людина — техніка" об'єднує професії, де предметом праці є технічні об'єкти. Професії, де предметом праці є жива і нежива природа, відносяться до типу "людина — природа". До типу професій " людина — знакова система" відносяться професії, де предметом праці виступають умовні знаки, цифри, схеми, карти, таблиці, формули. І, нарешті, професії, де предметом праці виступає художній образ, засоби його побудови, відносяться до типу "людина — художній образ".
Названі типи не можуть бути жорстко розмежовані. До уваги беруться лише ознаки, що переважають у характеристиці кожного типу професій. У будьякій професії, наприклад, є елементи взаємодії людей. Але успішність діяльності інженераорганізатора виробництва, педагога, професії яких віднося ться до типу "людина — людина", залежить головним чином від уміння взаємодіяти з людьми, а не тільки від знань у тій чи іншій галузі науки і техніки.
Існує класифікація професій за галузевою ознакою: 1) промислові; 2) сільськогосподарські; 3) транспортні; 4) торговельні; 5) адміністративноуправлінські; 6) канцелярські; 7) медичні; 8) педагогічні; 9) юридичні; 10) військові; 11) наукові; 12) мистецькі; 13) спортивні та інші. Але за цієї класифікації ряд професій не завжди можна віднести до одного з вказаних типів. Крім того, з одного боку, в межах кожного з вказаних типів є мало подібних між собою професій, а з іншого, деякі професії з різних груп мають подібні психологічні характеристики (лікар, педагог). Нарешті, професії наукових працівни ків можуть бути представлені і в медицині, і в педагогіці, і в сільському господарстві. Така класифікація зручна для керівників підприємств, навчальних закладів і малопридатна для профорієнтації. Адже одна галузь об'єднує спеціалістів різних професій. Так, у легкій промисловості працюють модельєриконструктори, слюсарі, швачкимотористки, бухгалтери, економісти тощо. Всі вони різняться за психологічною характеристикою праці. Відсутня можливість порівняти особистісні якості (інтереси, нахили, здібності) людини з вимогами галузі промисловості в цілому. Тому для профорієнтації, мабуть, найкраще користуватися класифікацією, побудованою за ознаками, які йдуть безпосередньо від людини як учасника процесу праці.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій, яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Предмет праці — це об'єкт, на який спрямована людська діяльність. Це може бути інша людина, жива і нежива природа, технічні об'єкти, символи, знаки, художній образ.
Згідно з класифікацією професії залежно від предмета праці поділяються на п'ять типів (див. табл.2). До типу професій "людина — людина" відносяться професії, де предметом праці є люди. Тип " людина — техніка" об'єднує професії, де предметом праці є технічні об'єкти. Професії, де предметом праці є жива і нежива природа, відносяться до типу "людина — природа". До типу професій " людина — знакова система" відносяться професії, де предметом праці виступають умовні знаки, цифри, схеми, карти, таблиці, формули. І, нарешті, професії, де предметом праці виступає художній образ, засоби його побудови, відносяться до типу "людина — художній образ".
Названі типи не можуть бути жорстко розмежовані. До уваги беруться лише ознаки, що переважають у характеристиці кожного типу професій. У будьякій професії, наприклад, є елементи взаємодії людей. Але успішність діяльності інженераорганізатора виробництва, педагога, професії яких віднося ться до типу "людина — людина", залежить головним чином від уміння взаємодіяти з людьми, а не тільки від знань у тій чи іншій галузі науки і техніки.
Немає коментарів:
Дописати коментар